|
Есто́нська мо́ва (eesti keel) — мова естонців, офіційна мова Естонії і Європейського Союзу. Рідна для понад 1,1 мільйона людей[1] у Естонії та десятків тисяч за її межами у емігрантських спільнотах. Писемність на основі латинського алфавіту. Класифікація Естонська мова належить до прибалтійсько-фінської групи угрофінських мов уральської мовної сім'ї. Статус Естонська мова вперше набула офіційного статусу і стала єдиною державною мовою Естонії у 1918 році зі здобуттям цією державою незалежності. З 1940 року з радянською окупацією статус естонської мови став знижуватися: вона перестала бути єдиною державною мовою — другою стала російська, звужувалося використання естонської мови в багатьох сферах: в міжнародних переговорах, дипломатичній переписці, у зовнішній торгівлі та на торговельних знаках, у питаннях, що стосувалися збройних сил, у навчанні. Естонська мова була витіснена з викладання та позбавлена можливостей розвитку термінології в сферах навігації, мореплавства, авіації та залізничного транспорту, вона також перестала використовуватися у гірничо-видобувній, енергетичній, текстильній та деяких областях важкої промисловості, позаяк більшість промислових підприємств перебували під прямим всесоюзним контролем з Москви.[2]. Ситуація змінилася із розпадом Радянського Союзу і відновленням незалежності 20 серпня 1991 року. Нині естонська мова — єдина офіційна у Естонії, а також одна з офіційних мов Європейського Союзу. Історія Естонська граматика, видана в Ревалі (тепер Таллінн) 1637 року Поширення Станом на 2000 рік естонську мову вважали рідною1,1 млн осіб, серед яких 965 000 мешкало в Естонії і 160 в інших країнах світу, зокрема Росії (Ленінградська, Псковська, Омська області та ін.), США, Канаді, Німеччині, Австралії, Великобританії, а також у Латвії. Згідно з переписом населення СРСР 1970 року загальне число носіїв естонської мови становило 1007,4 тис. осіб. Діалекти В естонській мові виділяють два головні наріччя, що сильно різняться одне від одного: Північноестонське наріччя: Середньоестонська група діалектів: Центральний діалект; Острівний діалект; Східний діалект; Північноестонська група діалектів: Береговий діалект; Алутагузеський діалект; Південноестонське наріччя: Мулькський (мульгиський) діалект; Тартуський діалект; Вируський діалект. Навчання Естонську мову окрім Естонії, вивчають у 40 вищих навчальних закладах світу (2004), як основну спеціальність, додаткову спеціальність, факультативний предмет або предмет за вибором. Найтриваліша традиція навчання естонської мові існує в університетах Фінляндії, Швеції та Угорщини. За кількістю місць навчання вирізняється Німеччина, де естонську мову вивчають у 7 вишах. Естонська мова також включена до програми майже 30 загальноосвітніх шкіл, шкіл додаткової освіти та мовних курсів у Європі, Сполучених Штатах Америки, Канаді та Австралії. Писемність Основна стаття: Естонська абетка Естонський алфавіт склався на базі латинського, пристосованого до потреб естонської мови. Алфавіт має 27 літер, з них шість мають діакритичні знаки. A a B b D d E e F f G g H h I i J j K k L l M m N n O o P p R r S s Š š Z z Ž ž T t U u V v Õ õ Ä ä Ö ö Ü ü Літери f, š, z та ž трапляються лише в іншомовних словах. Естонська вимова літер z та ž є відповідно /s/ та /š/: zlott, žetoon. У власних іменах німецького походження z вимовляється як /ts/: Mozart, Leibniz. В іншомовних словах та власних іменах використовуються також латинські літери, що не увійшли до складу естонською абетки. Найуживаніші серед них - Cc Čč Qq Ww Xx Yy. Лексика Щодо етимології, то більшість естонських слів мають фінно-угорське походження. Значні також запозичення з германських (в основному з нижньонімецької) та балтійських мов. Трапляються слов'янізми, запозичені, очевидно, з російської через фінську мову, а також англіцизми (головно неологізми кінця XX — початку XXI століття) та інтернаціоналізми[3]. Приклад «Заповіт» Т. Шевченка естонською мовою (переклав Айн Каалеп) TESTAMENT Kui ma suren, siis mind matke kalme peale üles kallil kodumaal Ukrainas, laia stepi süles, et sealt laiad põllupinnad, Dnepr ja kaldad üha oleks näha; oleks kuulda, kuidas jõgi mühab. Kui kord tuleb tal Ukrainast sinimerre viia vaenuverd... siis jätan maha mäed ja põllud siia — ise aga õhinaga sinna, kus on Jumal, tõttan palveks... Seni mulle ent jääb võõraks Jumal. Matke mind ja üles tõuske orjaikke vastu, priiust kuri vaenlasveri pühaveena kastku. Tuletage peres uues, peres vabas, suures siis mind veel te lahkelt meelde vaikse jutu juures. |
About us|Jobs|Help|Disclaimer|Advertising services|Contact us|Sign in|Website map|Search|
GMT+8, 2015-9-11 20:12 , Processed in 0.159791 second(s), 16 queries .
